Сотні мільярдів розчиняються в офшорах. Бізнес закликає владу реалізувати ключові антикорупційні реформи
Бізнес закликає владу разом із удосконаленням мобілізації реалізувати і ключові антикорупційні реформи (Фото:CC / Pictures of Money via Flickr) Бізнес закликає владу в Україні реалізувати ключові антикорупційні реформи та побудувати інклюзивний діалог влади, бізнесу та громадянського суспільства. Про це йдеться в заяві Української Ради Бізнесу. В заяві зазначається, що члени Української Ради Бізнесу, проаналізували законопроект № 10378 щодо вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби та повʼязаний з ним законопроект № 10379 щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. 
Читайте також: Анна Дерев'янко Підвищення зарплат і розширення штату: Плани бізнесу в Україні на 2024
«Безумовно, ефективна оборона держави у цей складний час — найвищий пріоритет, для реалізації цієї мети має бути побудований інклюзивний діалог влади, бізнесу та громадянського суспільства», — йдеться в заяві.
«На думку Ради, такі суттєві зміни суспільного договору, які передбачаютьcя проєктами № 10378 та № 10379, мають бути розглянуті лише з одночасним реформуванням державних інституцій з метою додержання балансу інтересів суспільство-держава-бізнес», — наголосили члени Української Ради Бізнесу.
В заяві також зазначається: «Через неефективну та корупційну роботу тільки трьох органів — Державної митної служби, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки — держава втрачає, за розрахунками експертів, 180−200 млрд грн щороку (сірий імпорт, контрабанда, контрафакт, скрутки тощо), яких конче не вистачає армії; сотні мільярдів, які зараз розчиняються на офшорних рахунках.
«Український бізнес закликає разом з ухваленням оновленого законодавства щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби, прийняти у першому кварталі 2024 року всі основні антикорупційні та інституційні зміни, які мінімізують корупцію у нашій державі: повне перезавантаження Державної митної служби (проєкт № 6490д), Державної податкової служби (проєкт № 9243), Бюро економічної безпеки (проєкт 10088−1), реформа держслужби із відновленням прозорих конкурсів, завершення судової реформи, реформа СБУ, перезавантаження Національної поліції та реформи Рахункової палати із затвердженням нових конкурсних процедур», — йдеться в заяві.
Український бізнес закликає президента, парламент та Кабінет міністрів прийняти комплексні системні рішення з мінімізації корупції на початку 2024 року, зокрема прийнявши як закони зазначені у зверненні проєкти.
«Водночас, проєкти № 10378 щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служб та повʼязаний з ним законопроєкт № 10379 щодо посилення відповідальності за військові правопорушення також потребують комплексного доопрацювання та усунення норм, що можуть негативно вплинути на функціонування бізнесу, який наразі перебуває в режимі „виживання“ та на загальні показники економіки в державі. Закликаємо представників влади долучити провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри до інклюзивного обговорення та доопрацювання цих проєктів для забезпечення балансу інтересів держави-суспільства-бізнесу та досягнення спільної мети — перемоги ворога», — йдеться в заяві.
Читайте також:
- Демографічна прірва — національна катастрофа для українців: Що нас може врятувати?
- Витрати, кадри, російська блокада. Бізнес назвав найбільші проблеми у транспортній галузі
- Блокада кордону. Через поляків український бізнес щодня втрачає 1 млн грн
Раніше повідомлялося, що бізнес-спільнота звернулася до Верховної Ради з наполегливим проханням відправити на доопрацювання законопроєкт про криміналізацію контрабанди до його прийняття у другому читанні.
Як зазначили у Асоціації, законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання у частині встановлення чіткого переліку суб’єктів кримінальної відповідальності за правопорушення.
Крім того, представники бізнесу спостерігають порушення прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (при визначенні митними органами митної вартості товарів, коду товарів, складення протоколів, які в судовому порядку скасовуються) і відсутність дієвих механізмів відшкодування завданої шкоди та відповідальності посадових осіб органів владних повноважень.