Не європейці привезли. У Південній Америці знайшли сліди найдавнішого у світі сифілісу

Кістки, виділені жовтим, містили ДНК трепонеми (Фото:Хосе Філіппіні)

Останні дослідження ДНК в археологічній пам’ятці Хабутікабейра II на південному узбережжі Бразилії виявили наявність бактерії Treponema pallidum endemicum у людей, які жили 2000 років тому.

Цей мікроб є близьким родичем збудника сифілісу.

Інфекція, ймовірно, проявлялася у стародавніх мешканців з виразками в роті та болями в гомілках.

Група дослідників на чолі з палеогенетиком Вереною Шюнеманн із Цюріхського університету виявила ДНК мікроба в стародавніх південноамериканських скелетах. Ці сліди на тисячу років старші, ніж знайдені раніше.

Походження сифілісу на континенті довго обговорювалося, і його пов’язували з подорожжю Христофора Колумба 1495 року. Однак останні дослідження показують, що хвороба була присутня в Америці задовго до контакту з європейцями. Важливо зазначити, що сифіліс — лише одне з чотирьох захворювань, які спричиняються бактеріями з одного сімейства, відомого як «трепонеми». Решта три захворювання не є венеричними і зазвичай вражають порожнину рота та шкіру.

Дослідження включало аналіз кісток 99 скелетів з археологічної місцевості Хабутікабейра II, виявивши 37 позитивних на ДНК трепонеми. Відновлення геному бактерії стало можливим завдяки чотирьом зразкам, датованим від 350 р. до н.е. до 573 р. н.е. Результати дослідження показали схожість сучасного беджеля з найдавнішими геномами виявленої трепонеми.

Цікаво, що хворі на сифіліс, згідно з думкою дослідників, не піддавалися будь-якому остракізму — їх ховали, як і інших людей.

Відкриття дає новий погляд на еволюцію і поширення трепонемних бактерій у давнину. Тепер ученим належить з’ясувати, коли насправді з’явився сифіліс у Південній Америці.