Суббота, 13 апреля, 2024
Парсер

Планету отруюють? Вчені розгадали причину загадкових вибухів в Сибіру

Планету отруюють? Вчені розгадали причину загадкових вибухів в Сибіру

Кратерам в Сибіру знайшли пояснення (Фото:aalutcenko / Depositphotos)

Упродовж останнього десятиліття у Сибіру виявляли загадкові гігантські вибухові кратери. Дослідники припустили, що вони з’являються через накопичення метану — небезпечного парникового газу.

Наразі в регіоні виявлено вісім кратерів, і всі вони знаходяться в дуже специфічній місцевості: на півостровах Ямал і Гидан у Західному Сибіру на півночі Росії. Ці кратери можуть досягати 50 метрів вглиб та 20 метрів у ширину. Вибухи, що спричиняють їхню появу, призводять до розкидання уламків на десятки метрів, і чути їх за сотню кілометрів.

Причиною вибухів може бути гарячий природний газ, який накопичується під мерзлим шаром ґрунту та нагріває вічну мерзлоту знизу, а потім просочується з підземних запасів через геологічний розлом, припускають вчені у ще не рецензованій статті, опублікованій на онлайн-сервері EarthArXiv.

Провідний автор дослідження, професор екологічних наук в Університеті Осло Хельге Геллеванг зазначив в коментарі Business Insider, що такі вибухи фіксували тільки в цьому районі Сибіру, що відомий своїми величезними підземними запасами природного газу.

«Коли зміна клімату або потепління атмосфери послаблює частину вічної мерзлоти, тоді ви отримуєте ці вибухи — і так тільки в Сибіру. Цей вибух може статися лише якщо вічна мерзлота досить тонка і слабка, щоб розірватися. Ця територія є однією з найбільших нафтових провінцій у світі. Це дуже віддалена територія, тому ми насправді не знаємо справжньої кількості [кратерів]. Якщо ви подивитеся на супутниковий знімок півострова Ямал, ви побачите тисячі цих округлих пластиноподібних западин», — сказав він.

Природний газ сповнений метану, потужного парникового газу. Це може означати, що ці кратери діють як величезні димові труби, через які шкідливий хімікат може раптово вивільнитися в атмосферу, сказав в коментарі New Scientist Томас Бірчалл з Університетського центру на Шпіцбергені, Норвегія. Лорен Шурмайер, учена з Гавайського університету, яка також досліджує цю тему, зазначає, що якщо гіпотеза Геллеванга виявиться правильною, це може призвести до проблем наявними кліматичними моделями.

Однак Гелленванг наголошує, що, хоча, ймовірно, велика кількість метану зберігається в підземних запасах в Сибіру, неясно, скільки його може вийти назовні.

«Я думаю, що нам потрібно, перш за все, зрозуміти, скільки метану природним чином витікає з таких систем, а потім порівняти це з кількістю метану, який насправді міститься у вічній мерзлоті для органічних речовин. Тоді ми зможемо мати більш реалістичний погляд на те, скільки може бути викинуто через нагрівання атмосфери чи зміну клімату», — сказав дослідник.