Різниця суттєва. Наскільки зарплата українських біженців у Польщі відрізняється від зарплати довоєнних мігрантів — дослідження
Роботу в Польщі знайшли 64% українських біженців, до війни працевлаштовувалися 94% мігрантів (Фото:depositphotos / halfpoint) В українських біженців, які прибули до Польщі після початку великої війни, удвічі більше шансів отримати зарплату нижчу за середню для українських мігрантів загалом. У 2023 році зарплата українських громадян у Польщі, як довоєнних мігрантів, так і воєнних біженців, переважно коливалася в діапазоні 3000−4000 злотих (28−38 тис. грн, 1 злотий дорівнює приблизно 9,5 грн).
Проте 49% біженців задекларували заробіток менше 3000 злотих, а серед довоєнних мігрантів таких усього 21%. Про це свідчать данні Національного банку Польщі, які проаналізував аналітичний центр міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal.
При цьому, якщо до початку великої війни, в період 2019−2021 років, середня заробітна плата мігрантів зросла приблизно на 38%, то у 2022−2023 роках — лише на 6%.
Відчутна різниця і у спроможності знайти роботу. До повномасштабної війни працевлаштованими були 94% українських мігрантів у Польщі порівняно з 64% мігрантів часів війни.
Читайте також:
- Після скорочення виплат. Українських біженців в Ірландії навчатимуть та допомагатимуть знайти роботу
- Приємна новина. Тепер українці, які знаходяться в Польщі мають змогу безоплатно вивчати польську мову за допомоги інноваційної системи
- У Чехії біженців з України можуть перевести в загальну систему соцдопомоги
Портрет біженця
Серед українців, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, жінки складають 78%.
Жінок, які перебувають в Польщі з дітьми і без інших членів сім’ї — 26% від усіх біженців, 12% жінок перебувають з дітьми і партнером (чоловіком). Найвищий відсоток — 32% — жінки, які перебувають у Польщі без дітей та партнера (самі або з іншими членами сім’ї).
Попри те, що українських чоловіків-біженців з України непорівняно менше, вони набагато краще почуваються на польському ринку праці. Більша частина з них працює (71% проти 61% жінок) і лише 15% чоловіків є безробітними проти 27% жінок.
«З одного боку, це може бути пов’язано з більшим попитом на робочі місця в професіях, які виконують чоловіки, з іншого — жінки-біженки частіше здійснюють догляд за дітьми», — розповіла Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутації Gremi Personal.
Також в аналітичному центрі Gremi Personal опитали працевлаштованих українців стосовно рівня здобутої освіти в Україні (в опитуванні взяли участь 480 респондентів).
Інфографіка: Gremi Personal Цікаво, що довоєнні мігранти здебільшого працювали в професіях, що вимагають спеціальної кваліфікації, але не вищої освіти (зварювальники, токарі, електрики тощо). У той час, як біженці, які прибули і влаштувалися на роботу у Польщі, виявилися людьми з відносно високою освітою, однак переважна більшість біженців виконували просту роботу, яка не вимагала кваліфікації. «Заробітна плата українських біженців у Польщі здебільшого залежить від підвищення мінімальної заробітної плати в польській економіці та рідко пов’язана з освітою, отриманою в Україні, незалежно від її рівня. Однак, якщо висококваліфіковані українці достатньо володіють польською мовою — вони можуть конкурувати з поляками за вакантні місця», — прокоментувала Джоболда. Раніше Міграційна платформа EWL повідомляла, що без українців на польському ринку праці у 2024 році почнеться кадровий голод. Gremi Personal — міжнародна агенція із працевлаштування з 15-річним досвідом роботи. Має 18 офісів у містах Польщі, а також офіси у Німеччині та Англії. Спеціалізується на працевлаштуванні українців (90%), білорусів, жителів Середньої Азії та інших країн Східної Європи.